Керманич «Фенікса-Маріуполя» пройшовся гарячими слідами переможного поєдинку з «Черніговом» у чемпіонаті України.
– Богдане Ігоровичу, насамперед хочеться поговорити з Вами про початок матчу, повітряну тривогу і вихід із неї.
– Початок матчу був дуже цікавим. До повітряної тривоги ми завдяки правильним діям усієї команди мали шалену перевагу, забили гол і тримали гру під контролем.
Я знав, що повітряна тривога для «Чернігова» – звичне явище, тож наш суперник може краще повернутися до гри. Двадцять п’ять хвилин після повітряної тривоги в нас розвалилася командна гра, кожен грав сам по собі. В перерві провели чоловічу розмову. Пояснив хлопцям, що в півзахисті не можна грати як лебідь-рак-щука, і попросив повернутися до того, про що з ними домовлялися спочатку.
Ми глибоко вивчаємо суперників. Я аналізував, що в четвер у чернігівців був кубковий матч, тож очікували, що десь із шістдесятої хвилини сили їх покинуть. У принципі, так і сталося. Це дало нам можливість дотиснути «Чернігів».
– Ви змінили формацію команди, випустивши Назара Грицака другим центрфорвардом. Плюс поява на футбольному полі Романа Ковалюка. На Вашу думку, це зіграло важливу роль?
– Ковалюк хвилин п’ятнадцять шедеврально ввійшов у гру. Потім трохи провалився, втім, видав хорошу кінцівку. Випустивши Грицака, ми почали грати за схемою 4-4-2, і в нас з’явилася велика відстань між Андрієм Кухаруком, Павлом Оріховським, Сергієм Кисленком та Назаром Грицаком. Ми знову почали перебудовуватися.
– У телевізійні камери потрапив епізод, як після першого забитого м’яча Ви підійшли навколішки до Єгора Гунічева. Помітно, що атмосфера в команді суперова. Що означали від Вас ці дії?
– Три дні поспіль я говорив Гунічеву: «Готуйся – ти заб’єш». Коли ми розбирали «Чернігів», то показали хлопцям фрагмент нещодавньої гри «Барселони» й мадридського «Реала»: коли «Реал» забив другий гол, Жозе Моуріньйо вибіг і впав на коліна. Я – не Моуріньйо, я – Блавацький, але сказав Гунічеву, що якщо він заб’є, то я впаду перед ним на коліна. Я дотримав свого слова і подякував йому за гол (посміхається).
– Сьогоднішня гра «Фенікса-Маріуполя» під Вашим керівництвом – десята поспіль без поразок у Першій лізі України і четверта поспіль переможна. Що було тоді, коли Ви прийшли в команду, і що є зараз? Які ключові фактори вплинули на те, що ми зараз бачимо в турнірній таблиці?
– За два з половиною місяці багато чого, мабуть, змінилося в команді. Правильно я зробив, не зруйнувавши того, що побудував мій попередник. Зокрема схему гри, тим паче, що вона співпала з моєю.
Я змінив тренувальний процес – ці зміни футболістам сподобалися. Коли вони побачили, що швидка робота з м’ячем, інтенсивність, вчасні заміни дають плоди, то повірили в дієвість такого тренувального процесу. Наш президент дотримується свого слова й робить усе, аби гравці і тренерський штаб почувалися комфортно.
Ми психологічно перезарядили хлопців, змінили атмосферу в роздягальні. Для нас зараз гра – не тяжка робота, а задоволення. Граємо, біжимо, створюємо, забиваємо. Так, десь помиляємося, не завжди виконуємо установку. Але загалом рухаємося в правильному напрямку.