Богдан Блавацький дав перше інтерв’ю у статусі головного тренера «Фенікса-Маріуполя», прокоментувавши переможний матч своїх підопічних із вишгородським «Діназом» в 1/32 фіналу BETON Кубка України.
– Пане Богдане, вітаємо Вас із дебютною перемогою на чолі команди! Ваш короткий коментар по сьогоднішньому поєдинку?
– Не дивлячись на те, що рахунок 6:0, є як позитивні, так і негативні моменти. Перший негативний момент: я вперше зіткнувся з таким, що перед грою була повітряна тривога і дві години вже розігріті команди чекали в роздягальні можливості розпочати поєдинок.
Першим таймом я не задоволений, навіть дуже. Якась боязнь гри, кожен грав сам по собі, не було в нас командної гри. У другому таймі ми зробили хороші, вчасні заміни, які переламали хід зустрічі. Тож, як бачите, в другому таймі було п’ять забитих м’ячів, а в першому лише один.
Я хотів побачити від своєї команди більше командної гри. Не хочу, аби ми вигравали тільки на класі й авторитеті тих футболістів, які колись грали у вищих дивізіонах. Ми повинні грати командно, отримувати задоволення від гри. Якимись фрагментами таке задоволення було, але не було моноліту. Є над чим працювати.
– Ви кажете, що у Вашої команди було два різні тайми. Особливо кидалося у вічі, що вона розцвіла після 70-ої хвилини. Якраз на цьому робив акцент тренерський штаб?
– Ні, акцент був зроблений на тому, що ще в першому таймі нам треба зробити потрібний результат і все – не вдалося. Після першої 45-хвилинки знову була затяжна повітряна тривога. Ця пауза пішла нам користь, тоді ми досить цікаво порозмовляли зі всіма хлопцями. Коли до перерви хтось танцював і грав мініфутбольний варіант, то в другому таймі швидше працював ногами, віддавав якісні довгі передачі. Гравці перебудувалися. Ми замінили тих, хто не перебудувався або ж утомився. Дали можливість пограти всім.
– У перерві Ви замінили Єгора Гунічева, який нещодавно приєднався до команди. Можливо тренерський штаб не до кінця задоволений його фізичним станом або ж розумінням командної гри?
– Єгор Гунічев неправильно грав у першому таймі, занизько опускався. В ситуаціях, коли можна було віддати передачі Назару Грицаку чи Павлу Оріховському, він цього не робив. Гунічев довго не грав у стартовому складі – це важлива психологічна тема для футболіста. Ми це виправимо. Сподіваємося, скоро Єгор Гунічев буде саме таким, як нам потрібно.
– Подібну проблему має й інший ваш новачок – Єгор Демченко. Коли варто очікувати його в заявці на матч?
– Демченко давно не був в інтенсивному тренувальному процесі. Якщо плавно підводитимемо Демченка до гри, то, думаю, на другу половину вересня він набере потрібних кондицій. Цінний, якісний, хороший гравець, який нам потрібний у середині поля – ми на нього розраховуємо.
Повинен бути синхронний відбір м’яча в середині поля. Іноді в нас це виходило, а часом виходили лебідь-рак-і-щука, коли кожен грав сам по собі. Мені це не подобається. Якщо будемо правильно грати на м’ячі, контролі м’яча, робити 10-15 передач і потім готувати атаку – я буду цим задоволений. Боятися тримати м’яч – не наша гра. Будемо це змінювати.
– Трансферний період іще не завершений. Чи можна очікувати ще новачків у Вашій команді? Чи Ви задоволені тією комплектацією команди, яку зараз маєте?
– Селекційна група працює над цим питанням. У нас є питання до лінії захисту, особливо в центрі. Можливо запросимо одного гравця. В нас хороші футболісти. Їх просто треба приводити в порядок. Вони повинні перезавантажитися, швидко зрозуміти філософію тренерського штабу й отримувати задоволення від гри, забивати голи і перемагати не лише в Кубку України, а й у чемпіонаті.