Наставник «Фенікса-Маріуполя» поділився враженнями від поєдинку своїх підопічних проти івано-франківського «Прикарпаття-Благо».
– Богдане Ігоровичу, які Ваші думки про те, що сьогодні відбувалося на футбольному полі?
– Цілий місяць я говорив команді, що нас тут чекатиме пекло. Дуже важка гра! В першому таймі ми, можливо, програли тактично, проспали одну контратаку, потім іще одна була. «Прикарпаття-Благо» виглядало грамотніше з точки зору оборони з трьома центральними захисниками і схемою 5-3-2.
У перерві ми внесли корективи, попросили хлопців використовувати вільні зони. Якщо до перерви ми здебільшого грали через центр, то в другому таймі підключили краї. У другому таймі ми фізично, моторично й у володінні м’ячем мали перевагу. Не було в нас кінцевого удару.
Багато браку було в Сергія Кисленка й Павла Оріховського, тому їх і замінили. Якби до гри мені сказали, що буде нічия, то я був би не проти. Наш суперник грав удома і хотів виграти. Для мене, до речі, цей стадіон теж не чужий – колись я тут трішки попрацював.
Тішимося тим, що боролися сьогодні до кінця. Тішимося, що наш воротар зробив усім сюрприз – забив головою гол. Зараз треба думати: може Олега Мозіля поставити на ворота, а Віталія Жупанського випустити в атаку?
– Які у Вас були емоції, коли Ви знову вийшли на цей стадіон?
– Коли я сьогодні зранку вийшов з готелю і пройшовся біля озера, то в мене з’явилася ностальгія. Івано-Франківськ змінюється на очах у кращу сторону, багато нових забудов.
Не всі, щоправда, пам’ятають мою роботу як молодого тренера у «Прикарпатті» у 1998-му році. Тодішнє десяте місце у Вищій лізі – можливо, один із найвищих результатів «Прикарпаття». Приємні спогади. Думаю, івано-франківська футбольна команда заслуговує вищого місця, аніж те, яке вона зараз посідає.
– Безпрограшна серія «Фенікса-Маріуполя» в чемпіонаті України з Вашим приходом триває. Сьогодні Ви були близькі до першої поразки. Але все вирішилося в компенсований час.
– Багато наших суперників тримають у голові цю серію й хочуть її перервати. Дякую хлопцям за те, що боролися до останнього! Рано чи пізно якась серія закінчується. Хочеться, звичайно, щоби восени ми нікому не програли. Зараз нас чекають важкі виїзди до сумської «Вікторії» і «Полтави», також прийматимемо волочиський «Агробізнес». Це команди з верху турнірної таблиці. По іграх із ними зрозуміємо, на що ми здатні.